Це так званi довгобуди, на яких будiвельнi роботи припинялися на деякий час, а потiм знову вiдновлювалися i знову припинялися… Бiльшiсть таких будинкiв “прикрашають” Львiв вже понад двадцять рокiв, вони у жалюгiдному станi… Як мiсто вирiшує питання довгобудiв, ми розпитували у заступника начальника управлiння архiтектури Львiвської мiської ради Олександра Яреми.

До основних львiвських довгобудiв належали два будинки на площi Мiцкевича, якi понад двадцять рокiв були “окрасою” центральної вулицi мiста.
 
За словами Олександра Яреми, виводити цi будинки з аварiйного стану було практично неможливо, їх потрiбно було знести i вiдбудувати. На мiсцi одного з цих будинкiв постала “славнозвiсна” будiвля “Укрсоцбанку”. Iнший будинок декiлька разiв перепродували, але його також довелося знести, бо вiн перебував у критичному станi.
 
“Управлiння охорони iсторичного середовища i управлiння архiтектури вимагали вiдтворити пам’ятку архiтектури, провести iсторико-архiтектурне обстеження цього мiсця, але усi покупцi вiдмовлялися, - каже Олександр Ярема. – Частина примiщень будинку, його пiдвали належали художньому комбiнату, а земельну дiлянку придбав новий власник”.
 
За словами чиновника, мiсто має прогалину щодо цiєї забудови, бо мiж спiввласниками виникла судова суперечка, яку потрiбно спочатку владнати. На площi Мiцкевича планують побудувати офiсно-дiловий центр.
 
Львiвськi довгобуди не належать до комунальної власностi мiста, усi об’єкти приватизовано. Причина “замороження” будiвництва зрозумiла – власник не має грошей. Якщо будинок є архiтектурною пам’яткою, тодi на його реставрацiю потрiбнi додатковi кошти. Часто покупець думає лише про власну вигоду, або “сам не гам й iншому не дам!”.
 
Доля довгобуду спiткала будинок на вулицi Стрийськiй (бiля Податкової), який є власнiстю Української греко-католицької академiї. Олександр Ярема розповiв, що став свiдком того, як пiд час вiзиту до Львова Папа Римський Iван Павло Другий освятив це мiсце. За проектом, там планували збудувати театр з чудовою акустикою, але згодом будiвлю передано у власнiсть духовної академiї. Планувалося розмiстити там навчальнi корпуси цього закладу, збудувати великий конференц-зал. Уже двадцять п’ять рокiв не накрита дахом споруда мокне пiд дощем i снiгом. За словами пана Олександра, використати цi конструкцiї вже неможливо – вони втратили несучу здатнiсть, тому будинок треба розвалити. Вiн каже, що такий довгобуд вiдтворювати набагато складнiше, нiж будувати з самого початку.
 
Найбiльш знаменитий львiвський довгобуд - готель “Золотий Лев”, фундамент якого закладено на вулицi Торговiй. На початку 90-х рокiв українсько-австрiйський iнвестор хотiв готель вiдбудувати, але в той час усi роботи довелося припинити, бо на цьому мiсцi знайшли унiкальнi археологiчнi цiнностi докняжого перiоду. Однак iнвестор вiдмовився витрачати додатковi кошти на археологiчнi дослiдження. З готелю “Золотий Лев” залишився лише цоколь, а на руїнах фундаменту розташувався ринок “Добробут”. За словами Олександра Яреми, ринок “Добробут” – тимчасове явище. “Якщо ми плануємо розвивати у мiстi туристичний бiзнес, маємо думати про будiвництво готелiв, а “Золотий Лев” є найважливiшим готелем для мiста”.
 
Львiв’янам уже намуляла очi сiра будiвля на вулицi Городоцькiй (бiля супермаркету “Метро”). Це незавершене будiвництво “зависло” у повiтрi ще двадцять рокiв тому. Тепер будинок має нового власника, який ще не звертався до мiської ради з проектом щодо будiвництва.
 
Також чиновники вважають довгобудом Театр iм. М. Заньковецької, в якому не працює малий зал, не використовуються пiдвальнi примiщення. “Ми повиннi повернути театру справжнє обличчя, - каже Олександр Ярема. – Якщо би нам вдалося вiдселити мешканцiв з верхнiх поверхiв будинку, можна було б облаштувати ще готель у цьому примiщеннi. Мiсто вiд цього б тiльки виграло”, - переконаний чиновник.
 
У Львовi ще чимало занедбаних, аварiйних об’єктiв, термiн експлуатацiї яких давно минув. Наприклад, спортивний комплекс СКА, який належить Мiнiстерству оборони. У мiськiй радi вважають, що такi об’єкти потребують втручання, їх необхiдно довести до належного стану. Iншi примiщення, якi належать збанкрутiлим заводам, - у жахливому станi, а також використовуються не за призначенням.
 
Пощастило будинку на розi вулиць Шевської та Театральної. Вiн, як “бiльмо на оцi” львiв’ян, простояв двадцять рокiв. За останнi три роки iнвестору вдалося вивести будинок з аварiйного стану. Вже найближчим часом там вiдкриють готель “Леополiс”. Залишилося облаштувати прилеглу територiю, яка повинна увiйти в загальну iнфраструктуру площi Ринок, площi Пiдкови та Катедральної площi. 
add company