Главный списокЭлектрооборудование

Водопостачання індивідуальної садиби



Ви замислили обладнати свою ділянку водопроводом. По-перше, необхідно вибрати джерело водопостачання. Тут можливі три варіанти: поверхневе (річка, ставок, канал, озеро), підземне (колодязь, свердловина) або комбіноване (полив - з річки, а вода для побуту - з свердловини). Далі вам потрібен насос. Можна застосувати ручний насос, проте більш зручними звичайно є насоси електричні. На індивідуальних ділянках використовують або невеликі відцентрові насоси, які встановлюються над рівнем води (наприклад, БЦ-1,1, побутовий відцентровий) або занурені, які встановлюються під рівнем води (наприклад, Каштан-2м). Пам'ятайте, що електричні насоси живляться струмом, і тому порушення правил безпеки, особливо в умовах підвищеної вологості, може коштувати Вам життя! Головна перевага відцентрових насосів - більша секундна подача води (наприклад, 1,1 л/с для БЦ-1,1 проти 0,27 л/с для Каштан-2м при напорі 18 м). Завдяки цьому легше і швидше можна полити територію садиби, городу тощо. Відцентрові насоси, як правило, застосовують для стаціонарного водопостачання будинку, оскільки час їх безперервної роботи обмежується тільки вашими потребами. Вага такого насосу близько 13 кг. Працює при відносній вологості повітря до 98% (температура 25°С). Підключається до мережі 220 В. Умовний недолік - споживана потужність (0,72 кВт/год). Але в перерахунку споживаної потужності на подану воду, при однаковій висоті подачі, відцентрові насоси типу БЦ в середньому виявляються трохи економічнішими (0,18 кВт/мЗ проти 0,21 кВт/мЗ). З технічного боку - відцентрові насоси потребують зворотного клапану, або їх треба кожного разу перед роботою "заливати". Принцип дії зворотного клапану полягає в тому, що він пропускає воду тільки в одному напрямку - від джерела до насоса через всмоктувальний патрубок або трубопровід, на якому він і встановлюється. Схематично найпростіший зворотний клапан показано на рис.1. Він складається з таких елементів: підпірне сідло (1), гумовий ущільнювач (2), обважнювач (3). Обважнювач кріпиться на гумовому ущільнювачі за допомогою болтового з'єднання. Встановлювати такий тип зворотного клапану завжди потрібно вертикально. Пам'ятайте, що при зменшенні діаметру труби зростають витрати напору (в квадратичній залежності), тобто за той же час ви отримаєте менше води. Тому діаметр зворотного клапану має бути більшим, ніж діаметр всмоктувального трубопроводу. Краще мати зворотний клапан, виконаний з матеріалу, який не зазнає корозії, інакше через певний час його потрібно буде міняти. При заборі води за допомогою відцентрових насосів з поверхневого джерела, їх встановлюють або на поплавок (переважно пінопластовий) на якорі, обов'язково з запасом плавучості та стійкості (найбільш небезпечна схема розташування насоса); або на березі вище максимального рівня води в водоймі (рис.2); або в приямку (рис.3). При заборі підземної води з свердловини чи колодязя, насоси встановлюють також або нижче рівня землі, в приямку (рис. З), або над поверхнею землі (рис.4). Відстань від всмоктувального отвору трубопроводу до мінімальної відмітки поверхні води, дна водойми та берега не повинна бути менша за 0,5 м (рис.2). Якщо ж вода у водоймі каламутна, то спочатку треба забезпечити її очищення. Найпростіше розмістити всмоктувальний отвір в ємності, що завантажена гравієм. Товщина шару гравію у всіх напрямках не менша 40 см. Насос треба встановити мінімум на 0,5 м вище максимального рівня води у водоймі. Для стабільної роботи насоса довжина всмоктувальної труби повинна бути мінімальною, бажано до 2-3 м. Глибина прокладання всмоктувального та напірного трубопроводу залежить від умов експлуатації (лише влітку чи протягом усього року). При літній експлуатації глибина залягання труби залежить від можливості її пошкодження. Зазвичай на дачних ділянках достатньою є глибина в 30 см. Та якщо ви, розвозячи гній, землю, тощо, заїжджаєте на город машиною, то труби прийдеться прокладати на глибині, не меншій 70 см. Восени воду з водопровідної системи обов'язково треба злити. Якщо планується експлуатація протягом року, треба враховувати ще й глибину промерзання ґрунту, яка в Україні змінюється від 110 см у Чернігові до 50 см у Феодосії. Вся труба повинна бути розташована нижче глибини промерзання. При встановленні насоса у приямку і забору води з поверхневого джерела треба забезпечити його захист від ґрунтових вод (рис. З). Довжина всмоктувальної труби може бути 10 м та більше. Це залежить, головним чином, від її діаметру та матеріалу. Зворотний клапан або "заливання" насоса не потрібне. Насос над колодязем або свердловиною можна встановлювати так, щоб відстань від мінімального рівня води до верхньої кришки робочого колеса (до низу електродвигуна) не перевищувала 7 м. При обладнанні свердловини бажано встановити відповідний до водоносного шару фільтр, виконаний з нержавіючої сталі. За інших умов вже через кілька років ваш фільтр засмітиться так, що по воду доведеться ходити до сусідів. Обсадні труби дадуть змогу виконати ремонтні роботи на свердловині. У всіх випадках потрібно забезпечити захист насоса від дощу. При встановленні відцентрового насоса у приямку (забір підземної води) там же ви можете встановити і ручний поршневий насос, також із зворотним клапаном. Завдяки цьому ви будете мати воду навіть при відсутності електроенергії. Для забезпечення в разі необхідності повного спорожнення (відключення на зиму, ремонтні роботи), напірний трубопровід (той, що іде від насоса до будинку) діаметром 25 мм потрібно завжди прокладати з ухилом у бік приямку, де встановлено насос. Більш ніж достатньо, якщо на кожний метр довжини труби, вона буде заглиблюватися на сантиметр. При значній довжині, для зменшення заглиблення трубопроводу, можна влаштувати проміжні дренажні колодязі, обладнані вентилями, в які зливатиметься вода, та зробити ухил труби до цих місць. На напірному трубопроводі доцільно обладнати місця для підключення поливального шлангу. Незайве нагадати, що дно приямку повинно бути піщаним, а перед насосом, на напірній трубі, має бути встановлений вентиль для можливості випуску води при спорожненні трубопроводу. Матеріалом для трубопроводу, може бути пластмаса чи оцинкована сталь. Якщо якість води вас зовсім не турбує, можна застосувати сталеві труби. Чи є сенс робити приямок у підвальному приміщенні будинку? Якщо ви можете забезпечити відвід вод, що з'являться при ремонтних роботах; якщо вас. не турбує шум від працюючого насоса, вібрація та можливість просідання фундаменту - робіть. У випадку забору води з-під землі розташовувати насос у підвальному приміщенні не можна. Для зменшення кількості включень влаштовують напірний бак. На дачній ділянці часто поруч з будинком споруджують літню кухню, душову, туалет. Вода потрібна саме там. Напірний бак може бути розташований на душовій, літній кухні. Воду з нього забирають і для поливу ділянки. Якщо ви розташували бак на горищі, його потрібно накрити кришкою, а під баком зробити піддон для збирання конденсату з подальшим його відводом, Бак, як мінімум, повинен бути обладнаний сигнальною трубкою (переливом), з якої також відводитиметься вода (рис.5). Напірний бак встановлюють на металевих опорах. При розміщенні баку на душовій, його не треба обладнувати піддоном. Вода витікає з сигнальної трубки і стікає по ухилу даху. Для підігріву води на душовій можна встановити невеликий бачок (20-25 л), ізольований з усіх сторін пінопластом товщиною 20-30 мм. Самоварний електропідігрівач потужністю 1 кВт за 20-25 хвилин здійснить достатній підігрів води. Переваги насосів, що встановлюють під рівнем води такі: менша вага (до 4 кг), готовність до роботи після опускання під воду (їх можна опускати на глибину до 5 м), відсутність всмоктувальної труби, зворотний клапан вмонтовано у насос (рис.6). Насос може бути розташований у свердловині з внутрішнім діаметром більше 100 мм, мінімальна відстань від дна свердловини 15 см. Є сенс обладнати ваш занурений насос не полімерним шлангом, а гумовим, оскільки останній є більш гнучким і з часом не "кам'яніє", а тому має явну перевагу для сезонного поливу або тимчасового водопостачання. Умовний недолік зануреного насоса - це те, що час безперервної роботи не може бути більшим 2 годин; але ви й самі не будете так довго поливати або брати воду для побутових потреб. Тим більше, що тривалість перерви перед подальшою роботою всього 20 хвилин. Потрібно періодично виймати насос з води та оглядати його. Перший раз - через півгодини роботи, потім через кожних 20-25 годин. Пам'ятайте, що використання для пиття води з колодязів та неглибоких свердловин без попереднього очищення може бути шкідливим для вашого здоров'я!
add company