Главный списокЛицензирование, налоги

Тактичні прийоми та особливості застосування вогнегасників різних типів під час гасіння пожеж



Значна роль в системах протипожежного захисту об'єктів належить вогнегасникам, які є основним видом первинних засобів пожежогасіння. Як зарубіжний, так і вітчизняний досвід свідчить, що за допомогою вогнегасників персонал об'єктів у змозі ліквідувати 15 - 20% від загальної кількості пожеж на початковій стадії їх розвитку. Нині час в Україні виробляються сучасні вогнегасники різних типів, які за своїм технічним рівнем відповідають вимогам міжнародних стандартів. Ефективність застосування вогнегасника, у першу чергу, пов'язана з правильним вибором його типу залежно від класу пожежі, яку необхідно погасити. На маркуванні кожного типу вогнегасника вказано символи класів пожеж, для гасіння яких він призначений. Знання класів пожеж необхідне, щоб запобігти застосуванню вогнегасника для гасіння пожеж тих класів, для яких він не призначений. Класи пожеж та їх символи встановлює ГОСТ 27331-87 «Пожарная техника. Классификация пожаров». Позначення класів пожеж та їх символів наведено в таблицях 1 та 2. Позначення класу пожежі Характеристика класу пожежі Позначення підкласу пожежі Характеристика підкласу пожежі А Горіння твердих речовин А1 Горіння твердих речовин, що супроводжується тлінням (наприклад, дерева, паперу, соломи, вугілля, текстильних виробів) А2 Горіння твердих речовин, що не супроводжується тлінням (наприклад, пластмаси) В Горіння рідких речовин В1 Горіння рідких речовин, що не розчиняються у воді (наприклад, бензину, ефіру, нафтового палива), а також зріджуваних твердих речовин (наприклад, парафіну) В2 Горіння рідких речовин, що розчиняються у воді (наприклад, спирту, метанолу, гліцерину) С Горіння газоподібних речовин — Горіння газоподібних речовин (наприклад, побутового газу, водню, пропану) D1 Горіння легких металів, за винятком лужних (наприклад, алюмінію, магнію та їх сплавів) D Горіння металів D2 Горіння лужних та інших подібних металів (наприклад, натрію, калію) D3 Горіння металовмісних сполук (наприклад, металоорганічних сполук, гідридів металів) Вогнегасники за способом транспортування поділяються на: переносні (масою до 20 кг); пересувні (масою не менше 20, але не більше 270 кг). За видом вогнегасної речовини вогнегасники поділяють на: водяні; пінні; порошкові; газові (вуглекислотні, хладонові); комбіновані. За принципом витиснення вогнегасної речовини вогнегасники поділяють на: закачні; з балоном стисненого чи зрідженого газу; У залежності від типу вогнегасники застосовуються для гасіння наступних класів пожежі: Водяні вогнегасники використовують для гасіння пожеж класу А. Існують вогнегасники із зарядом води зі спеціальними добавками, які дають можливість застосовувати їх для гасіння пожеж класу В. Пінні вогнегасники використовують для гасіння пожеж класів А та В. Порошкові вогнегасники залежно від типу вогнегасного порошку використовують для гасіння пожеж класів: А, В, С - із зарядом багатоцільового вогнегасного порошку (порошок ABC); В, С - із зарядом вогнегасного порошку ВС; D - із зарядом спеціального порошку. Крім того, порошкові вогнегасники придатні для гасіння обладнання, що знаходиться під напругою до 1000 В. Вуглекислотні вогнегасники застосовуються для гасіння пожеж класу В та електроустаткування, що знаходиться під напругою до 1000 В . Хладонові вогнегасники використовуються для гасіння пожеж класу В та електроустаткування, що знаходиться під напругою до 1000 В. Тактика користування хла-доновими вогнегасниками аналогічна до тактики користування вуглекислотними вогнегасниками. Переносні вогнегасники містять в собі обмежену кількість вогнегасної речовини і, як правило, її безперервне подавання відбувається протягом короткого проміжку часу, че-рез що помилки, які допущені під час користування, виправити немає змоги. Приведення вогнегасників до дії необхідно здійснювати безпосередньо перед їх застосуванням. Гасіння твердих речовин Гасіння пожеж класу А можна здійснювати порошковими вогнегасниками із зарядом багатоцільового порошку (А; В; С;) та вогнегасниками із зарядом на водній основі. Гасіння необхідно починати зі сторони вітру з послідовною обробкою місць пожежі з усіх напрямків. Після ліквідації полуменевого горіння необхідно провести розбирання та догашування тліючих вогнищ пожежі. Водними вогнегасниками і пінними низької кратності струмінь води необхідно подавати в основу полум'я, маніпулюючи насадком для охоплення зайнятої полум'ям поверхні; після того, як полум'я збито, можна наблизитись, продовжувати маніпулювати насадком і, подаючи воду невеликими порціями, покриту максимально можливу площу, гасячи окремі вогнища пожежі. Після закінчення гасіння за наявності вогнегасної речовини продовжити її подавання з метою охолодження нагрітих поверхонь. Під час гасіння пожежі класу А вогнегасну піну середньої кратності необхідно подавати так, щоб створювався шар, який покривав би охоплені полум'ям поверхні. При гасінні пожежі класу А придатні порошкові вогнегасники із зарядом порошку А; В; С. Вогнегасний порошок необхідно подавати до осередка пожежі, переміщуючи струмінь з боку в бік з метою збиття полум'я. Після того, як полум'я збито, треба наблизитись і покрити всю поверхню речовини, що горить, і особливо окремі осередки шаром порошку, при цьому порошок подається переривчастими порціями в місце осередків пожежі. Необхідно звернути увагу, що при гасінні пористої речовини (вата, поролон тощо) вогнегасний порошок не в змозі проникнути у її внутрішні шари, тому після того, як збито полум'я, необхідно догасити осередок пожежі водним вогнегасником або пінним низької кратності для запобігання повторного загоряння. Гасіння легкозаймистих рідин та горючих рідин Для запобігання розбризкування горючої рідини, що знаходиться в посудині, або проливів гасіння необхідно починати з відстані, що дорівнює максимальній довжині струменя, направляючи його в основу полум'я. В резервуарах ефективно гасити за допомогою порошкових вогнегасників. Можуть бути застосовані пінні вогнегасники, особливо низької кратності із зарядом розчину плівкоутворюючої піни типу «легка вода» (ППЛВ). Допускається гасіння незначних загорянь вуглекислотними вогнегасниками. Гасіння необхідно починати зі сторони вітру від ближчого борту резервуару або межі розливу. При гасінні порошковим вогнегасником струмінь, якщо він не перекриває вогнища пожежі, необхідно переміщувати швидкими рухами в горизонтальній площині, просуваючись у вибраному напрямку і не залишаючи за собою та і з боків непогашених ділянок. Подачу вогнегасного порошку не зупиняти до ліквідації пожежі. При гасінні пінним вогнегасником рідини, що знаходиться в резервуарі або розлита на поверхні землі товстим шаром, струмінь необхідно подавати зі сторони вітру. Під час гасіння пожежі класу В піну слід подавати акуратно на охоплену полум'ям рідину так, щоб вона не розбризкувалась. Під час гасіння рідини в ємності у перший момент піну подають на задній внутрішній борт, а потім у різних напрямках, намагаючись покрити піною всю площу. У випадку гасіння розливу подають струмінь на поверхню горіння та навкруги, створюючи перешкоду поширенню вогню. При гасінні пінними вогнегасниками низької кратності із зарядом ППЛВ рекомендується після початку видимого ефекту гасіння подачу здійснювати в переривчастому режимі. Під час гасіння пожежі класу В вуглекислотними вогнегасниками розтруб має бути спрямований в основу вогнища пожежі, що знаходиться найближче до оператора. Під час гасіння оператору необхідно виконувати рухи розтрубом з боку в бік, просуваючись уперед. Якщо площа гасіння рідини становить 5-7м2, то для гасіння доцільно одночасно застосовувати два порошкові вогнегасники. Ранг вогнегасників залежить від характеру пожежі, але це повинні бути вогнегасники не менше ВП-6. Застосування декількох пінних вогнегасників можливе послідовне, а не одночасне, особливо це стосується вогнегасників із зарядом ППЛВ. При гасінні витягнутих у довжину вогнищ пожежі (приемки, траншеї, зливні канави та ін.) найбільш доцільно во-гнегасну речовину подавати з урахуванням напрямку вітру вздовж всі канави. Гасіння рідини, що витікає, необхідно починати з місця її розливу, а потім, піднімаючи струмінь вверх, погасити горящу рідину, що витікає. Якщо всередині вогнища пожежі знаходиться технологічне устаткування, то гасити особливо порошковими вогнегасниками необхідно з різних напрямків, використовуючи декілька вогнегасників. Для пінних вогнегасників, особливо із зарядом ППЛВ, одночасне застосування вогнегасників не обов'язкове. Гасіння газів При ліквідації гасіння газового факелу із пошкодженого трубопроводу або технологічного обладнання з діаметром отвору до 90 мм гасіння здійснюється порошковим вогнегасником середньою частиною порошкового струменя. Струмінь в початковий момент подається в основу газового факела з наступним переміщенням вздовж його розповсюдження (вісь факела та вісь струменя повинні при переміщенні ставати паралельними). При недосягненні гасіння одним вогнегасником атака повторюється з використанням одночасно декількох вогнегасників. Рекомендується для захисту від високого теплового потоку, що виділяється при горіння газів, використовувати екрануючу здатність порошкової хмари, тобто перед гасінням до вогнища пожежі необхідно підходити одночасно з подачею порошку. Гасіння електрообладнання, що знаходиться під напругою Можливе застосування порошкових або газових, у тому числі вуглекислотних, вогнегасників при напрузі до 1000 В. Гасіння здійснюється з відстані не менше 1 м. При гасінні силового та освітлювального обладнання, що знаходиться в шафах, вогнегасну речовину необхідно подавати всередину шафи. Для забезпечення безпеки та попередження повторних загорянь електрообладнання необхідно при першій можливості знеструмити. Після цього доцільно догасити вогнегасником на водній основі. Гасіння пожеж на сільськогосподарській техніці Загоряння на тракторах, комбайнах частіше за все виникають від попадання горючо-змащувальних матеріалів (ГЗМ) на нагріті до високих температур деталі. Необхідно враховувати, що при цьому ГЗМ стікають на землю, в результаті чого загоряються солома та трава під машиною. Тому необхідно діяти швидко та рішуче, без метушні. Можна рекомендувати приблизно такий порядок дій: взяти вогнегасник і привести його до дії: висмикнути чеку, для вогнегасників, в яких газ-витискувач знаходиться в балоні високого тиску, натиснути на кнопку проколювання мембрани балона; наблизитись до вогнища пожежі зі сторони вітру на незначну відстань (приблизно 2-3 м); направити розпилювач на передній край поверхні, що горить, переміщуючи його зі сторони в сторону в горизонтальній площині і просуваючись вперед, поки пожежу не буде погашено. Для порошкових вогнегасників такі рухи необхідно здійснювати швидко, підрізаючи полум'я біля поверхні; після гасіння проливу біля трактора чи комбайна необхідно перейти на гасіння машини послідовно знизу вверх; після гасіння пожежі необхідно прослідкувати, щоб не залишилось непогашених вогнищ пожежі. Для такого виду пожежі придатні порошкові вогнегасники не менше ВП-6 або пінні бажано низької кратності із зарядом розчину ППЛВ, ВПН-9. Необхідно враховувати, що порошковий вогнегасник працює 13-15 с, тому якщо пожежу погашено раніше, необхідно негайно зупинити подачу вогнегасного порошку для того, щоб була можливість дотушити сховані вогнища пожежі та на випадок гасіння можливого повторного загоряння горючих речовин. Якщо пожежа виникла в со-ломонакоплювачі, комбайн необхідно вивести із загону. Гасити пожежу можна порошковими, пінними або водними вогнегасниками. Водний вогнегасник рекомендовано з компактним струменем, а пінні вогнегасники - низької кратності із зарядом ППЛВ. Порошковими вогнегасниками доцільно працювати в переривчастому режимі. Найбільш ефективним буде спочатку збити полум'я порошковим вогнегасником, а потім обробити всю поверхню вогнегасником на водній основі. Якщо є можливість, то доцільно здійснювати гасіння одночасно порошковим та вогнегасником на водній основі. Гасіння пожеж в приміщеннях Пожежі та загоряння в приміщеннях супроводжуються значним задимленням та високою температурою, що не дає можливості працювати з вогнегасником в приміщеннях без індивідуальних засобів захисту. Тому необхідно застосовувати вогнегасник в перші хвилини виникнення загоряння. Тип вогнегасника залежить від класу пожежі, що виникла. Найбільш універсальним є порошковий вогнегасник з зарядом багатоцільового порошку. Але його застосовувати можна при відсутності в приміщенні людей. При наявності в приміщенні людей доцільно застосовувати вогнегасники на водній основі. Якщо при гасінні застосовувався порошковий вогнегасник, то після ліквідації горіння найбільш доцільно для догашування тліючих речовин та охолодження поверхонь застосовувати вогнегасники на водній основі, особливо з розпиленим струменем. Необхідно пам'ятати, що при горінні в приміщенні твердих речовин та матеріалів (пожежі класу А) подавати вогнегасний порошок зовні приміщення для забезпечення об'ємного гасіння не ефективно. Така тактика тільки погіршить ситуацію, тому що буде погіршена видимість та забруднене виявлення вогнищ пожежі. Гасіння пожеж автотранспортних засобів Гасіння загоряння двигуна, а також місць розташування коробки передач необхідно починати з відстані не більше 2-3 м. Найбільш ефективний -порошковий вогнегасник. Порошковий струмінь направляти безпосередньо на вогнище пожежі, що дасть можливість повністю «накрити» місце пожежі порошковою хмарою і ліквідувати або локалізувати пожежу. При горінні проливів пального біля транспортного засобу гасіння доцільно здійснювати порошковим вогнегасником, починаючи з проливу і послідовно переходити знизу вверх на гасіння джерела виливання пального. Можна застосовувати й інші вогнегасники. Під час гасіння порошковий струмінь необхідно направляти зі сторони вітру на передній край горящої поверхні, переміщуючи розпилювач швидкими рухами із сторони в сторону в горизонтальній площині, пересуваючись вперед, поки горіння не буде ліквідовано. Гасіння пожежі в салоні легкового автомобіля або кабіні грузового рекомендується здійснювати порошковим або вогнегасником на водній основі, починаючи з відстані 1-2 м подаючи струмінь через відкрите вікно або двері із сторони протилежної розташування бензобаку. При загорянні автопокришок гасіння рекомендується починати зі сторони вітру з відстані не менше 1 м. Струмінь необхідно подавати знизу вверх в сторону полум'я. У випадку значної пожежі автомобіля гасити його необхідно декількома вогнегасниками, одночасно направляючи порошковий струмінь знизу вверх, оброблюючи всю гарячу поверхню. У випадку загоряння вантажу на автотранспорті вид застосовуваного вогнегасника залежить від виду вантажу. Гасіння металів та їх сплавів (титан та інші) За певних фізичних умов легкі метали, у тому числі і титан та його сплави, схильні до горіння. Масивні відливки металів не самозагоряються, але в змільченому стані (стружка, пил, тирса) це цілком можливо. Джерелом загоряння може бути відкрите полум'я, електричні розряди, нагрів частинок при механічних обробках деталей на металорізальних станках. Метали горять в середовищі вуглекислого газу, бурно реагують з водою, розкладаючи її на водень та кисень. Тому найбільш перспективним засобом для гасіння металів є вогнегасні порошки. Для гасіння необхідно застосовувати спеціальні порошки типу ПХК (ТУ 0968286-06-94) (Росія), Векон Д/1 (ТУ 2149-036-10968286-97) (Росія) тощо. Подача вогнегасного порошку на метал, що горить, повинна бути спокійна. Нині промисловість не виготовляє технічних засобів, які можуть застосовуватися для гасіння металів. При необхідності серійні вогнегасники можна доопрацювати. Для цього придатні порошкові вогнегасники не менше ВП-9. Найпростішим доопрацюванням є зміна штатного насадка-розпилювача на насадок-розпилювач типу зрошувача пінного дренчерного ОДП. Тиск у корпусі вогнегасника повинен бути (0,4(0,6) МПа, при більшому тиску насадок заспокоювач такого тиску не може забезпечити спокійну подачу вогнегасного порошку. При гасінні стружки з вогнегасника типу ВП-9 насадок необхідно розмішувати на висоті 50-100 мм над поверхнею, що горить, здійснюючи коливання насадком в горизонтальній площині для рівномірного покриття поверхні вогнегасним порошком. Одним таким вогнегасником можна погасити титанову стружку на площі не більше 0,1 м^ при товщині шару не більше 0,25 м. При більшій площі необхідно застосовувати вогнегасники пересувні ВП-100, при їх відповідній модернізації. Доцільно застосовувати вогнегасник з балоном високого тиску, в якому зберігається газ-витискувач. Газ-витискувач в корпус вогнегасника необхідно подавати через редукційний клапан, який відрегульований на (0,5н-0,7) МПа. Насадок-заспокоювач необхідно розміщувати на висоті 100-250 мм над поверхнею стружки, що горить. Враховуючи те, що при взаємодії порошкового складу К-30 з полум'ям виділяється велика кількість їдких продуктів розкладу, цей порошковий склад не рекомендовано для гасіння металів у приміщенні. Характерні помилки під час користування вогнегасниками Найбільш характерні помилки під час користування вогнегасниками: неправильно обраний тип вогнегасника (не відповідає класу пожежі); порушення порядку дій під час користування вогнегасником; перевертання вогнегасника та ударяння його об землю; значне відхилення від вертикальної осі під час гасіння, внаслідок чого відбувається неповне використання вогнегасної речовини; неправильні тактичні прийоми гасіння вогнегасником (неправильно обрані напрямок подавання вогнегасної речовини та відстань, з якої вона подається). Техніка безпеки Експлуатація вогнегасника повинна здійснюватись згідно з інструкцією виробника. Забороняється: експлуатувати вогнегасники з наявністю вм'ятин, здутостей або тріщин на корпусі, на запірно-пусковій головці, на накидній гайці, а також в разі порушення герметичності з'єднань вузлів вогнегасника та несправності індикатора тиску; наносити удари по вогнегаснику; спрямовувати під час експлуатації насадок вогнегасника (гнучкий рукав або розтруб) у бік людей. Під час гасіння пожежі з використанням газових (вуглекислотних та ін.) вогнегасників необхідно брати до уваги можливість зниження концентрації кисню у повітрі захищуваного приміщення, особливо якщо воно невелике за об'ємом. Тому під час застосування цих вогнегасників, особливо пересувних, необхідно використовувати ізолювальні засоби індивідуального захисту. Під час застосування вуглекислотних вогнегасників треба враховувати те, що під час викидання вогнегасної речовини температура поверхні розтрубу може знижуватись до мінус 60 °С і це може призвести до обмороження руки, якщо оголеною рукою тримати розтруб. Під час застосування порошкових вогнегасників необхідно брати до уваги можливість високої запиленості, і як наслідок, - зниження видимості у захищуваному приміщенні. Під час гасіння пожежі електрообладнання за допомогою вуглекислотних, хладонових або порошкових вогнегасників необхідно додержувати безпечну відстань (не менше 1 м) від насадка (розтрубу) або корпусу вогнегасника до струмопровідних частин електрообладнання. При гасінні пожежі за допомогою пінного чи водяного вогнегасника необхідно знеструмити приміщення й устаткування.
add company